Вельвет
Слово вельвет у французькій варіації звучить як «corde dur roi», що перекладається як «тканина короля». Остання версія свідчить, що слово corduroy, як правильно називають вельвет, перекладається як cord (рубчик) і duroy (вовняна груба тканина).
Довгий час вельвет був дуже дорогим, і дозволити собі одяг із нього могли тільки особи королівської крові та багаті на двіряни. Процес виготовлення тканини, її оброблення зберігалося в таємниці та передавалися від батька до сина. Так тривало доти, поки не почалася Французька революція, й Наполеон не видав припинити виробництво вельвету. Ціна на нього різко впала, але саме в цей час представники різних класів і смоктувань з успіхом опанували технологію його виробництва й у таємниці почали використовувати цю тканину в пошитті одягу.
Вельвет (corduroy) являє собою щільну бавовняну або синтетичну тканину, лицьовий бік якої покритий рубчиками з ворсу.
Сьогодні з вельвету шиють одяг (плаття, штани, спідниці, костюми), драпірування й оббивку для меблів.
Треба сказати, що вельвет має безліч властивостей:
він дуже міцний і еластичний;
зносостійкий;
практично не мнеться;
мало брудняється;
долговечен;
приятен на ощупь.
Це гарний, теплий, недорогий матеріал, який добре поєднується з іншими тканинами.
